Тромбоцитопенії — це патологічні стани, які супроводжуються зменшенням у периферичній крові тромбоцитарних пластинок або тромбоцитів, наслідком чого є розвиток геморагічного синдрому.

Класифікація тромбоцитопеній

1. Спадкові.

2. Набуті:

а) первинні:

— імунні (алоімунні, гетероімунні, трансімунні, автоімунні),

— неімунні;

б) вторинні (симптоматичні).

До того ж, тромбоцитопенія, як один із синдромів, може супроводжувати перебіг деяких вроджених захворювань: анемії Фан-коні, тромботичної тромбоцитопенічної пурпури, хвороби Алпор-та, синдрому Віскотта-Олдрича.

Спадкові ізольовані тромбоцитопенії — надзвичайно рідкісна патологія, яка є наслідком генетичного дефекту в утворенні тром-бопоетину або внутрішньотромбоцитарної ензимопатії.

До набутих імунних тромбоцитопеній у дорослих належать стани, за яких надмірне руйнування тромбоцитів пов'язане із несумісністю з донорськими тромбоцитами у випадках, коли тромбоцити набувають антигенних властивостей або, навіть незміне-ні, являють собою об'єкт агресії з боку власної імунної системи, та при імунній реакції на чужорідний антиген, фіксований на тромбоциті.

Хвороба Віллебранда || Оглавление || Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура ІТП

1

Яндекс.Метрика