АНЕМІЇ

Анемія, або недокрів'я — це патологічний стан, котрий характеризується зменшенням загального вмісту гемоглобіну, що найчастіше проявляється у зниженні його концентрації в одиниці об'єму крові.

У більшості випадків, за винятком залізодефіцитних станів та таласемії, анемія супроводжується зменшенням вмісту еритроцитів у одиниці об'єму крові.

За етіологією, патогенезом та клініко-гематологічною симптоматикою анемії дуже різноманітні, що зумовило створення декількох класифікацій, у тому числі І. А. Касирського, Г. О. Олексієва (1970 р.) та Л. І. Тдельсона (1979 р.).

На наш погляд, класифікацію Л. І. їдельсона доцільно використовувати фахівцям-гематологам.

Класифікація І. А. Касирського, побудована за патогенетичним принципом та з урахуванням етіологічних і найважливіших клініко-морфологічних ознак, зручна для використання в медичній практиці лікарів загального профілю.

Класифікація анемій (І. А. Памірський, Г. О. Олексієв, 1970)

1. Анемії постгеморагічні:

— гостра постгеморагічна анемія;

— хронічна постгеморагічна анемія.

2. Анемії, пов 'язані з порушенням процесу кровотворення:

— залізодефшитні анемії;

— анемії, пов'язані з порушенням синтезу порфіринів;

— анемії, пов'язані з дефіцитом мікроелементів;

— анемії, пов'язані з порушенням синтезу ДНК та РНК (мега-лобластні анемії);

— апластичні (спадкові та набуті), що пов'язані з пригніченням проліферації

клітин кісткового мозку.

3. Анемії, зумовлені прискореним кроворуйнуванням (гемолітичні анемії):

— спадкові, зумовлені порушенням структури мембрани еритроцитів;

— спадкові, зумовлені порушенням активності ферментів еритроцитів;

— набуті гемолітичні анемії.

Визначають три ступені тяжкості анемії, залежно від вмісту гемоглобіну в крові:

— анемія легкого ступеня — вміст НЬ 110-90 г/л,

— анемія середнього ступеня — вміст НЬ 89-70 г/л,

— анемія великого ступеня — вміст НЬ 69 г/л та менше.

В залежності від величини еритроцитів та їх насиченості гемоглобіном (за даними колірного показника) виділяють три морфологічних типи анемій:

— нормоцитарні нормохромні анемії, при котрих забарвлення еритроцитів норматьне й колірний показник дорівнює 0,86-1,1;

— мікроцитарні анемії, котрі можуть бути гіло- або нормох-ромними, їх характеризує мікроцитоз, анізопойкілоцитоз, гіпохромія, колірний показник, менший за 0,7;

— макроцитарні анемії, що характеризуються збільшенням розмірів еритроцитів — макро'цитозом, мегалоцитозом та збільшенням колірного показника (понад 1,1).

⇐Методи обстеження гематологічних хворих || Оглавление || Гостра постгеморагічна анемія⇒

1